Лаяли Кіндрата.
А він у крик:
— Жінка винна,
Не розбудить, клята!
То не я, вона ледащо!
Любить довго спати.
Як таку дружину,
Краще
Півня в хаті мати! —
І додержав свого слова:
Півня вже тримає.
Тільки користі від того
Знов-таки немає.
Чи то півень кукурікнув
Не на всю горлянку —
Знов Кіндрат наш запізнився
Наступного ранку.
А там зовсім не з'явився,
Теж була причина:
За вечерею у кума
Вихилив чарчину.
Як зібрались люди знову
Ледаря судити,
До прогульника промовив
Бригадир сердито:
— Щоб трудитися, як гоже,
Затям це, Кіндрате, —
Півень тут не допоможе.
Треба совість мати!