Запізнилися

Михайло Білецький

Щоденник він протер до дірки,
Бо двійка в нього там була,
А він хотів зробить п'ятірку
Й поправить тим свої діла.
Гримів удома татків бас:
— Чекай, до тебе доберусь я!
— Та він же ще дитя у нас... —
Над сином бідкалась матуся.

Синок напився в ресторані,
Побив десь вікна і за те
У центрі міста на світанні
Мітлою вулицю мете.
Гримить татусів грізний бас:
— Чекай, до тебе доберусь я!
— Та він же ще дитя у нас! —
Воркує, як раніш, матуся.

Синочок, здоровило вже,
Сусідську дівчину знеславив,
Почастував когось ножем —
Потрапив на підсудних лаву.
Гримить татусів гнівний бас:
— Почну виховувать синашу! —
Та прокурор промовив: — Зась!
Тепер дозвольте нам, папашо!