Нежданий сніг упав на брость зелену, Як сум на серце молоде… Покірливо схилилася берізка, Гілок обтяжених угору не зведе. Збіліло все, замовкло, заніміло, Панує скрізь холодна чистота. Але ж то мить — поглянь на схід, берізко, Яка там смуга золота!