Воріття

Володимир Свідзінський

В безмежності часу ми прийдемо знов.
Тоді наше серце буде прекрасне:
Не потьмариться наша любов,
І наша радість не згасне.

Минуле покриється вічною тьмою;
Та що нам по скорбному спомині?
Ми вперше станем собою,
Засіяєм, як зоряні промені…

Завантажити цей текст

Інші твори цього автора:

Дивіться також:

Біографія Володимира Свідзінського