Від сонця, від серця Твого огняного,
Бо тяжко і страшно вночі
У кривавому хаосі світу земного.
Але дай, щоб духовний мій зір
Убачав перед себе щохвилі,
Як пасмо сіяючих гір,
Верховини Твоєї одвічної цілі.
Від сонця, від серця Твого огняного,
Бо тяжко і страшно вночі
У кривавому хаосі світу земного.
Але дай, щоб духовний мій зір
Убачав перед себе щохвилі,
Як пасмо сіяючих гір,
Верховини Твоєї одвічної цілі.