Тече берізка Тремтячим блиском, За буйним вітром Простягши гілля; Могучі клени Свій шум зелений Бурхливо клонять На свіже зілля. А буйне збіжжя Аж до обніжжя Горбів далеких Кипить розливне, І все, здається, Біжить, сміється У слід блакитний, За днем поривним.