День — блакитна повінь.
Десь внизу, глибоко,
Шум потока ллється.
Що це? Через гори
Хтось до мене лине…
Крила розгортає…
О, невже ж то мила?
Мила, мила лине!
Зводить білі руки,
Щоб мене обняти…
Ні, то хмарка біла!
То пливе хмаринка
По пустелі синій…
День крізь сон сміється…
Я один на скелі.