День вчорашній нам приніс:
Білі стріхи, білі призьби,
Біле поле, білий ліс.
Ліс стоїть такий поважний,
Мов дідусь, старий та сивий,
Погляда на шлях широкий,
На просторі білі ниви.
Темні сосни та ялини
Простягли далеко віти
І поблискують на сонці
Снігом-інеєм укриті.
Сніг глибокий привалив їх,
Темні сосни та ялини,—
Ледве можна простувати
Крізь байраки та долини.
Між дерев не обізветься
Ні звірина, ані птаство,
Та кортить узять гринджолки
І піти в зимове царство.
Там бадьорістю подихать,
Побродити свіжим шляхом,
Чи з пагорчика спуститься,
Пролетіти бистрим птахом.
А після у теплу хату
З мандрування повертати
І матусі любій-милій
Всі "пригоди" розказати!