За колгоспом коло млина,
Коло млина коло того,
Де так сонця золотого,
Де купави в яснім плесі,
Де шумлять, шумлять колеса.
Дід старий стоїть на гатці,
А дівча іде по кладці.
Кладка гнеться, де купави,
А дівча — уліво, вправо…
"Чи обід не втопиш, внуко", —
Дід іде, простерши руки.
"Як втоплю, то ізготую
Кашу добрую, крутую!"
Дід сміється коло броду,
А згори пливуть підводи
Та й спускаються у луки.
Стріне їх і дід, і внука
Коло млина коло того,
Де так сонця золотого.