Цей світ без берега і меж,
Що з ночі в ніч притихлим оком
В вікні дорогу стережеш.
Суха та шибка чи волога
У сніголет чи в дощосіч,
Але порожня йде дорога
З гори під гору, з ночі в ніч.
Вже й сон твої цілує ноги,
Спориш сіріє за дверми —
Та заверни мене з дороги,
Ти хочеш! можеш! — заверни!
Невже нам дітись де немає?
Хіба ти в мене не одна?..
Ти б завернула, та немає,
Ні слів, ні голосу нема…