Цвіте лиш дятел на сосні сумливій
Та синій дзвоник уві млі у мливій,
Це те цвітіння, але вже не те…
Нога трави в багряне відійшла,
Зозулина зоря останню росу гонить,
Ніхто вже не чека… бо це тобі боронить
Качаточко шустінням в комишах…
Та я ще не люблю! ані тебе, ні воду,
Ні дзвоника, ні дятла, ні себе…
Останній цвіт небес біля мого народу,
Останній синій цвіт між хмарами іде…