Кукіль

Павло Тичина

Стріляють серце, стріляють душу — нічого їм не жаль.
…Сіло собі край вікна, засунуло пучечку в рота,
мами визирає. А мати лежить посеред улиці
з півхунтом хліба у руці…

Над двадцятим віком
кукіль та Парсифаль.

Антистрофа

Грати Скрябіна тюремним наглядачам —
це ще не є революція.

Орел, Тризуб, Серп і Молот… І кожне
виступає за своє…

Своє ж рушниця в нас убила.
Своє на дні душі лежить.

Хіба й собі поцілувать
пантофлю Папи?