колисала в житах перепілки.
Спали зерна в тужавім колоссі,
не зривалося яблуко з гілки.
Тиша спати собі стелила,
та не спали в душі тривоги.
Давні рани солдату боліли,
і котилася ніч під ноги.
колисала в житах перепілки.
Спали зерна в тужавім колоссі,
не зривалося яблуко з гілки.
Тиша спати собі стелила,
та не спали в душі тривоги.
Давні рани солдату боліли,
і котилася ніч під ноги.