А гори барвами пишалися – м’якими, теплими, духмяними. І, може, ці рядки писалися для тих, кого ми звем коханими. Нехай, мов гори, запишаються – душею, злагодою доброю. Нехай, мов гори, залишаються – високими на чистих обріях.