Лист облітає. Зупинюсь. Послухаю. І голос осені до серця долетить. Вона вже над гаями, вже над луками. Чи зупиню я дивовижну мить? Щоб нині заглянути у майбутнє, на мить минувшину поворушить. Щоб осінню весняним знову бути і все почате вчасно довершить.