під зоряним снігом
спить коріння землі,
немов оборонці її.
Корінь до кореня,
мов солдати поснули,
зморені в битвах.
Та готові піднятись
на поклик,
на захист.
Під снігом,
під зоряним снігом
сплять солдати,
зерно і трава.
Сплять і мріють
про долю,
про волю
та отчу домівку.
І земля для них –
рідна заступниця.