Моя душа сто років не торкалась.
Сто літ за нею назирці брела
Німа печаль, неначе тінь зів’яла.
Сто довгих літ мої гіркі вуста
Не оживали в лагідному слові…
Перехиляюсь через всі літа
До джерела неспитого любові.
Моя душа сто років не торкалась.
Сто літ за нею назирці брела
Німа печаль, неначе тінь зів’яла.
Сто довгих літ мої гіркі вуста
Не оживали в лагідному слові…
Перехиляюсь через всі літа
До джерела неспитого любові.