Насипані, що ніде стать.
Це нашого кохання надих
Зійшов на яблуневу стать.
Це ми передали деревам
Жагу і пристрасть молоду.
Як, палені вогнем травневим,
Любилися в твоїм саду.
Знов зірка кличе, мов суниця,
Ходімо на озимину, –
Хай морем золотим пшениця
Затопить землю кам'яну.