Вісім очей

Юрій Тарнавський

Вісім очей,
я маю
вісім
очей –
одні очі,
щоб бачити
мою шкіру,
що жде повороту
твоєї
із пасовиськ
туману,
другі очі,
щоб бачити
мої пальці,
що шукають
своєї батьківщини
в твоїх устах,
треті очі,
щоб бачити
мій віддих,
що жде
своїх контурів
на теплих рогах
твоєї шиї,
і п’ять очей,
щоб бачити
твоє обличчя,
що заслоняє
чотири
сторони
світу!

…І всі
вісім очей,
щоб ними
плакати,
коли від мене
відходиш!