Пішло-Поїхало

Олександр Виженко

Пішло-Поїхало
Пішло, поїхало
Через пень колоду,
Через бистру воду,
Через лази-перелази,
Де чатують грізні кази;
Через ріки і пустелі,
А ще дерлося на скелі.
Переходило хащами,
Чапотіло болотами,
Йшло у спеку і в жарюку,
Брало блискавки у руку…
Поспішало лепетливе
(Вік же буть йому щасливим!)
Через гори і долини
До бабусі Брехунівни.
– Ти ж моє Пішло-Поїхало!
Вже прийшло ти, вже приїхало.