Покосили мої полонини так, що й досі поліг не згребу… Я заграю в зозульку із глини, спогадаю гуцульську журбу. Я зірвусь проти Пруту й Дунаю, я метнуся на Львів і Судак, я сльозу у кулак заховаю — і розірве сльоза мій кулак.