Я знов на хуторі. Шовковий шум гаїв Приспав усе надворі і в господі… Навіть здається, що думки твої Додумано, – і віршувати годі! Хіба одну в старенький свій альбом Вписати десь без зайвих слів і дати: І хуторові, й віршеві – обом Час помирати.