Критики, навчаючи поета, Залюбки розводяться про те, Як писати мусить він, щоб Лета Років з п'ять проміння золоте На труні у нього не змивала; Та чомусь історія не знала Прикладу, щоб критики колись На собі доводити взялись Силу ту, що їх наука мала.