Над камінним містом, вночі…
Стиснути серце мусив, —
Мовчи, безглузде, мовчи!
Досить усяких і мрій, і болів…
Адже знають про все книжки.
Чуєш, — тополі голі:
― Нишкни…
Дівчинко тиха, на мрії хвора!
Надвечірня мріє моя!
Гуси над містом летіли вчора…
А я?