Одному режисерові

Ірина Цілик

Запхати
в чорно-білу плівку
чиюсь стометрівку
до щастя…
Пройтися
на м'якеньких лапках
у кривавих тапках
до слави…
Зміняти
мигдалеві очі
на монтажні ночі
і ранки…
Щоб одного разу
з висоти кільканадцяти,
мов гнилу проказу,
свою фільму намацати?..

Завантажити цей текст

Інші твори цього автора:

Байстрюк
З життя амеб
Марині
Місто, схопивши останній оргазм
Колекціонер
Ще 32 твори →

Дивіться також:

Біографія Ірини Цілик