Лиш на калині облітає листя.
Та я осінньо про свій жаль не мовлю,
Щоби ніхто зі мною не журився.
Нема думкам спокійного причалу,
Є вечорові сутінки і тіні…
Минулим дням "прощайте" не казала,
Вони і так — мов листя на калині.
Я навіть зором не втішаю віти,
Мовляв, радійте — кетяги зостались.
Тепер я знаю, що минає літо,
Де все цвіло, де все мені збувалось.