Ілько на вухо — шу-шу-шу: — Дмитро про тебе, Грицю, Верзе — їй-богу, не брешу — Усяку небилицю. — Хай, — одказав на теє Гриць, — Мені, щоб, друже, знав ти, Не страшно зовсім небилиць. Лиш не казав би правди!