І вийшла у нього з-під влади машина.
От лікар сердегу уважно вислухує
Й зітхає: — І знову горілочка винна.
Той очі розплющив, обуривсь: — Ніскілечки!
Щоправда, сьогодні я вихилив чарку,
Але, я клянусь, ні при чому горілочка!
В усьому виню я сусідку Одарку.
— Виходить, причиною — віченьки карії?
Ви, мабуть, закохані в неї по вуха?
— Та ні, в неї чорний-пречорний котяра є.
Він шлях перебіг мені вранці, псяюха!