Впевнено питає:
— Я... того... вже, мабуть, місяць...
А знаку немає.
Все підходить: спать охота,
Тягне на кисленьке,
І не клеїться робота,
І в душі щось тенька.
Лікар вислухав дівчину
Струнку і красиву:
— А ви їли мандарини?
— Ні! А це важливо?
У таксі Таїса сіла
І мерщій на ринок,
Там відразу закупила
Мішок мандаринок.
(Одним махом все зробила,
Щоб не мать мороки).
Через силу, але з'їла.
А ж гульк — вже півроку...
Мов ошпарена влітає
До лікаря знову:
— Живота чомусь немає,
Їла ж, як корова.
Лікар роздививсь прикраси,
Фігуру красиву:
— А ви їли ананаси?
— Ні! А це важливо?
Знов на ринок полетіла.
Зробила запаси.
Й не помітила, як з'їла
Мішок ананасів...
Але змін немає.
І розгублена Таїса,
Що робить, не знає...
Лікар вислухав дівчину,
Струнку і красиву:
— А у вас були мужчини?
— Ні! А це важливо?