— Билинонько! Чого така ти стала,
Мов рибонька в’яла:
Пожовкла, не цвітеш,
Живеш, як не живеш,
Твоя головонька от-от поляже?
— Ох, Кущику! — Билина каже.-
Я на чужині…
Хто щиро поважа родину,
Свій рідний край,
Тому не всюди рай:
Чужина в’ялить, як Билину.
1858.