Чоловіку доріка дружина, —
Ти іще такого не робив.
І не знаю навіть, в чім причина...
Чоловік розгублений мовчить.
Бо не знає сам, про що казати.
Наче й не збирався розлюбить,
Ніби й віддає усю зарплату.
Та дружина:
— Ти ж мене кохав!
Як приходив, то летів з порога
І відразу в шафи заглядав,
Все шукав, чи там нема нікого.
А тепер, неначе хижий звір,
Ти летиш на кухню, ніби куля,
І мене не бачиш до тих пір,
Поки не з'їси, що є в каструлях.
Ти мене, напевно, розлюбив?..