До всіх чіпляється, скрізь лається... Чого?
З ним просто розмовляти неможливо!" —
Кажу про Чоловіка одного.
"Якби хоч день в його умовах пожили ви, —
Мені відказують, — були б ще гірш. Ого!"
"А що таке?" — "Кругом біда, кругом нестатки.
В квартирі тісно. Дітки, теща, тесть...
Сердезі хоч галасвіт безоглядки,
А він тримається, сказать, на честь".
Минає час. В сердеги все в порядку,
В сердеги все вже єсть:
Копійка у кишені,
Варене є й печене,
Квартира — не квартира: особняк!
Де не обернеться — дурняк,
Куди не ткнеться — скрізь удача певна.
Змінивсь? Та де! Такий як був, скажений,
Всіх одбрива. Колючий, мов їжак!
Умови, брат, умови. Все то так.
Та є ще, кажуть, — гени!