Свято

Анатолій Косматенко

Я виїхав подалі, геть за місто.
І там, на килимі трави,
Качавсь, як пес, плигав цаписто —
І так на серці стало гарно, чисто,
Омила душу свіжість синяви!..

Мораль: зробіть таке і ви!

Завантажити цей текст

Інші твори цього автора:

Люб'язна бесіда
Джоконда і Наполеон
Умови і натура
Слава
На старті
Ще 29 творів →

Дивіться також:

Біографія Анатолія Косматенка