Розмова

Павло Глазовий

— Жінку мав я, друже,
Ідеал краси!
Талія тоненька,
Як ото в оси.
А тепер змінилась,
А тепер не та.
Зіпсувала к бісу
Зайва повнота.
Другий головою
Сивою хита:
— Правду ти говориш,
Котяться літа.
Тільки в мене жінка
Й досі, як оса:
Наче й не тоненька,
А проте куса...

Завантажити цей текст

Інші твори цього автора:

Знаки
Красна ціна
Спи спокійно
Не в своїй тарілці
Порушниця
Ще 184 твори →

Дивіться також:

Біографія Павла Глазового