Докоряє дід онуці: — Дивні нині діти. Розучилися дівчата Навіть червоніти. А колись були дівчата Дуже соромливі. Скажеш слово — червоніли, Як той мак на ниві. А онучка аж руками Вдарила об поли: — Я, дідусю, уявляю, Що ви їм мололи!