Як той вкорочував чубатій віку.
Хоч ніс Ілько тоді дробовика,
Але стрілять не піднялась рука.
Він лиш прогнав від ферми хижака...
Коли це через день чи два
Ілька в контору кличе голова
І в кабінеті віч-на-віч
Почав сердиту річ:
— Мені вже, голубе, відомо,
Що ти свідомо
Став хижакові потурати.
Тобі, видать, байдужі втрати!
Потрапити так можна і за грати! —
Ілько всміхнувся хитрувато:
— Якби ж то в нас водилися лисиці...
А вбий шуліку — то на кого спишеш птицю,
Яка зникає без кінця?
Борщу ж не звариш без м'ясця...
— Ну, добре... — голова розм'як в один момент.
Що значить — неспростовний аргумент!