Узявсь навчить пірнати.
Під воду як пірнув сусід —
Пропав і слід.
Тож виправдовувавсь Павло:
— Як і домовлено було,
Я вчив його пірнати,
А звідки ж міг я знати,
Що Гнат не вміє виринати?
Про це він не казав ні слова...
На жаль, живе ще логіка Павлова.