Й воно в дорозі дерло носа:
— Чого всміхаєтесь? Що я іззаду?
Займаю тут важливу я посаду,
І не чіпайте ви мене!
При ділі я! Я — керівне!
Почули люди те, взяли
Гуртом його, зняли
Та й відпровадили додому.
Що зайве п'яте Колесо, відомо.
З ним віз не віз і не гарба...
Та інша думка в голови Карпа.
Він хоч умри для свата й кума
Посаду керівну придума.