В одній початковій школі у другому класі вчиться Андрійко. Він сидить біля вікна.
За вікном — колодязь. До колодязя приходить по воду бабуся Мотря, що живе поблизу школи.
Побачить Андрійко бабусю Мотрю і каже вчительці;
— Маріє Петрівно, бабуся Мотря по воду прийшла.
— Біжи допоможи їй витягти відро.
Андрійко біжить, допомагає бабусі витягти відро й швидко повертається до класу.
Сьогодні на уроці арифметики контрольна робота.
Ніяк не виходить в Андрійка задача. Аж бачить... — Маріє Петрівно,— радісно гукає Андрійко,— бабуся Мотря по воду прийшла.
— Біжи допоможи їй витягти відро.
Андрійко побіг. Минуло п'ять, десять, двадцять хвилин, а його немає. Уже й дзвоник пролунав — Андрійко не повернувся.
Зібрала Марія Петрівна зошити з контрольною роботою. Заходить Андрійко до класу — розпашілий і мокрий.
— Де ти був? — питає вчителька.
— Бабусі Мотрі воду носив. Аж десять відер приніс. І підлогу помив...