СОНЯ-СОНЕЧКО
ТОБІ, ДОЩИКУ, ЗВАРЮ БОРЩИКУ!
Ти— ти— ти –
дощику, йди
на поля, на сади,
дощику, йди.
Дам-дам-дам –
тобі, дощику,
зварю борщику
у великім горщику,
Дмо-дмо-дмо –
разом і поїмо;
на поля, на сади,
дощику, йди –
ти-ти-ти!
КАРКАТА ВОРОНА
— Кар-р! –
каркає ворона з-під хмар.
— А якщо не буде хмар?
— Кар-р! — Кар-р! — Кар-р!
ХРИСТИНКА Й ХУСТИНКА
-Христинко-Христинко,
ти зняла б хустинку –
вже вітер не свище
— Казала Оленка,
що я ще маленька,
а так на хустинку аж
вища!
ГАВЧИК ТА ҐАВА
Гавчик наш все "гав!" та "гав!" —
Ну, не терпить Гавчик гав.
— Гарна я, дивися ж, гарна!
СОРОМ'ЯЗЛИВА БІЛОЧКА
Білий сніг, і світ весь – білий…
А ось білочка пробігла.
Засоромилась – не біла…
І – пробігла…
БАРАНЧИК БЕ
— Баранчику як звать тебе?
— Бе-е…
— Бе?..
— Бе-е!!!
КУДИ-КУДИ?
— Ди-ди-ди!
— Не туди!
— А куди?
— Длаг-длаг-длаг!
Дивіться також
- Володимир Нагорняк — Дитсадівський розмов-ляль-ник
- Володимир Нагорняк — Українські фрашки
- Володимир Нагорняк — Вишня на болоті
- Ще 24 твори →
— Що на даху?
— Кук-ку-рі-ку!!!
— Кук-ку-рі-ку!!!
ВДЯЧНИЙ ЦАП
За сорочку мене – цап!
Хто такий— Сусідський цап.
Почастую цапа хлібом:
— М-ме-е! – подякує – спасибі!
ЦІВ-ЦІВ ЧУВ СПІВ
— Горобчику-хлопчику, де ти був?
— Горобчику-хлопчику, що ти чув?
— Був я в лісі, був я в полі,
був?
був?
був;
заспівала пісню Оля –
чув?
чув?
чув;
ців?
ців?
ців —
прилетів!
ХРУМКА
Хрумка-хрумка-хрумкотів:
Що давали, все поїв.
Не давали — також хопнув!
Все ж дивіться, щоб не лопнув,
Бо, якщо він лопне, діти,
Хто тут буде хрумкотіти?
КРИВУЛЯ КАЧКА
Кривуля качка,
А в неї тачка.
Качка, як качка.
Тачка, як тачка.
Але, всерівно,
Везе не рівно.
Винна не тачка:
Кривуля – качка.
ВЕДМЕЖА КОЛИСКОВА
Прибрав барліг
І спати ліг
Натруджений Ведмідь;
І Ведмедиха
Ведмедику: "Т-ш-ш.. Тихо…"
Малий продовжував ревіть.
Піднявсь Ведмідь;
І зразу ж ліг – не злився…
Малий спинився;
І все замовкло;
А тут не мокро,
І затишно, і тепло,
Й надворі смеркло –
То ж спіть, ну, спіть!..
Як сам Ведмідь,
Ведмедик як,
Як Ведмедиха:
"Т-ш-ш… Тихо…"
УЧЕНИЙ КІТ
Я усю науку ту
Намотав на вус коту.
Мій, уже учений, кіт
Посилає вам привіт.
ШУМИТЬ ШУ-ШУ…
Шумить Шу-шу,
Шумить Шу-шу,
А хто Шу-шу
Вам не скажу
Я ні за що на світі…
Віталька знає…
— Вітер!
БУДУ ВИРОСТАТИ!
— Ростеш, черешне, височенько:
Хочеться, а не дістати…
— А росла б вона низенько,
Стала б ти виростати?
ДИВИНКИ ДЛЯ ГАЛИНКИ
Знов чіпляється до хмар
Хати нашої димар;
— Зачепи хмаринку за стріху…
Ото буде сміху!
ЙДІМО РАЗОМ!
Дощик йде, дощик йде –
Всівсь на хмарку вітер;
Я біжу, а дощик йде –
Дощик йде бистріше;
І сміється з неба…
— Чого тобі треба?!
АГРОНОМ
— Чорний-чорний, що він робить?
— Агроном; за плугом ходить;
— Черв'ячків-жучків знаходить;
— Сторож пильний, друг полів;
— Перший вісник теплих днів;
— Агронома звати як— ( г р а к )
ЛІКАР
— Дзьоб міцний та гострий маю,
Шкідників ним настигаю;
Я невтомно і недремно
Виліковую дерева…
— Як же, лікарю, вас звати— ( д я т е л )
НЕПРАВИЛЬНА ОДЕЖА
— Я й не думала спізниться –
Заховалася спідниця.
СОНЯЧНИЙ ДОЩИК
Дощик йде, дощик йде –
Всівсь на хмарку вітер.
Я біжу, а дощик йде –
Дощик йде бистріше;
І сміється з неба…
— Чого тобі треба?!
ЦУЦЕНЯТКО СПИТЬ!
Цуценя цукерку з'їло
І у будці засопіло.
Снилась цуцику цукерка,
Снився Петрик і Валерка...
— Та вгамуйся ти там, цить,
Цуценятко спить!
ЗОРЯНИН ЗАГАР
Зоряна знову загорала:
зефір — була,
як шоколадка — стала!
Запитає завтра Зіна-баба:
— Зорянко, ти не із Зімбабве?!
МЕТЕЛИКИ ПЕРШОГО ВСЕСВІТУ
Книга 1, розділ 2 (Міні-вистави для дітей 2-5 років) ВЕСЕЛІ МІМІКРІЧІ
ЧАПЛЯ ЧОБОТИ ПОШИЛА
(Міні-п'єса для дітей 2-5 років)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ЧАПЛЯ
АВТОР
ЧАПЛЯ-СУСІД
ЧАПЛЯ— СУСІДКА
МАРІЧКА
ГОЛОС (за кадром)
Дія відбувається на ставку. До Чаплі-сусіда та Чаплі-сусідки підходять АВТОР та МАРІЧКА.
АВТОР Чапля чоботи пошила…
ЧАПЛЯ-СУСІД Чапля?
ЧАПЛЯ-СУСІДКА Пошила?
ЧАПЛЯ-СУСІД Чоботи?
АВТОР …поки дратву, поки шило,
Поки пісню заспівала…
ГОЛОС (за кадром) Яку таку-сяку пісню, га?!
АВТОР Марічко!
МАРІЧКА (співає та танцює) Чоботи,чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви мені!
Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви мені!
ГОЛОС (за кадром) Дозволяю!
АВТОР …поки пісню проспівала,
Опівночі приміряла…
Ніч на ставку. Чапля міряє чоботи.
АВТОР …і зняла крильми тривогу…
ЧАПЛЯ (б'ючи крильми) Та усі ж на ліву ногу!..
Вибігають Чапля-сусід та Чапля-сусідка.
ЧАПЛЯ-СУСІД Що робити?!
ЧАПЛЯ-СУСІДКА Що робити?!
ЧАПЛЯ-СУСІД Що…
ЧАПЛЯ-СУСІДКА …робити!
ЧАПЛЯ-СУСІД Шити треба?
ЧАПЛЯ-СУСІДКА Треба шити!
Настає день. На ставку до Чаплі-сусіда та Чаплі-сусідки підходять Автор та Марічка.
АВТОР Чапля чоботи пошила…
ЧАПЛЯ-СУСІД Чапля?..
ЧАПЛЯ-СУСІДКА Пошила?..
ЧАПЛЯ-СУСІД Чоботи?..
АВТОР …поки дратву, поки шило,
Поки пісню проспівала…
ГОЛОС (за кадром) Та скільки можна?! Знову вони мені…
Яку таку-сяку пісню, га?!
АВТОР Марічко!
МАРІЧКА (співає та танцює) Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви мені!
Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви мені!
ГОЛОС (за кадром) Дозволяю! Я ж говорив – дозволяю!!!
АВТОР …поки пісню проспівала,
Опівночі приміряла…
Ніч на ставку. Чапля міряє чоботи.
АВТОР …і зняла крильми тривогу…
ЧАПЛЯ (б'ючи крильми) Та усі ж на праву ногу!..
Вибігають Чапля-сусід та Чапля сусідка.
ЧАПЛЯ-СУСІД Що робити?!
ЧАПЛЯ-СУСІДКА Що робити?!
ЧАПЛЯ-СУСІД Що…
ЧАПЛЯ-СУСІДКА …робити!
ЧАПЛЯ-СУСІД Шити треба?
ЧАПЛЯ-СУСІДКА Треба шити!
ЧАПЛЯ-СУСІД …а треба шити?..
ЧАПЛЯ-СУСІДКА …не знаю…
Настає день. На ставку до Чаплі-сусіда, Чаплі-сусідки та Чаплі підходять Автор та Марічка.
АВТОР (показуючи на Чаплю) …і стоїть вона на ставі…
ЧАПЛЯ-СУСІД …день – на лівій…
ЧАПЛЯ-СУСІДКА …день – на правій…
АВТОР (звертаючись до зали) Що робити Чаплі, хлопче?..
ЧАПЛЯ-СУСІД Буть в чоботах дуже хоче…
ЧАПЛЯ (майже плачучи) …дуже хоче, дуже хоче…
АВТОР Марічко!
МАРІЧКА (співає та танцює) Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви мені!
Чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви мені!
ЧОМУ РАК ЧЕРВОНИЙ?
АВТОР
ВАНЯ — ведучий
ВАЛЯ — ведуча
РАК
МАК
Авансцена – по краях завіси два мікрофони. До лівого мікрофона підходить
АВТОР, до правого – ведучі ВАНЯ та ВАЛЯ.
АВТОР На городі цвіте Мак,
А у річці плава Рак…
Відкривається завіса: зліва,на городі,росте-потягується-цвіте Мак;
справа,в річці,плаває-задкує сірий Рак.
ВАНЯ (показує) Ось так плава Рак.
ВАЛЯ (показує) Ось так цвіте Мак.
РАК (з річки) Рак, скажіть, я чи не Рак?!
ВАНЯ Рак…
ВАЛЯ Рак…
РАК Я зірву червоний Мак!
ВАЛЯ Ось так…
ВАНЯ Ось так-так!
Рак супроводжує слова Автора відповідними діями.
АВТОР Рак з води ліз на пісок…
ВАНЯ Плотва бачила…
ВАЛЯ Й Линок…
ВАНЯ (показує) Ось так…
ВАЛЯ (показує) Ось так-так!
АВТОР Йде-повзе, та не туди…
ВАЛЯ (показує) Ось так, ось так-так!
ВАНЯ Рак-то може й без води.
ВАЛЯ Йде-повзе, та не туди!
Рак показує свій гнів ударами клешні по воді.
АВТОР Розгнівивсь на себе Рак…
РАК Ні, не так, тут щось не так!
ВАНЯ Ось так!
ВАЛЯ Ось так-так!
АВТОР Розгнівивсь на себе Рак!
РАК Щоб і не бачити ріки,
Розвернуся навпаки!
ВАНЯ (показує) Ось так?
ВАЛЯ (заперечує та показує) Ось так-так!
РАК Розвернуся навпаки!
Рак розвертається.
АВТОР Знов повзе, та знов не в лад…
ВАНЯ Крок вперед, та два назад:
(показує) Ось так…
ВАЛЯ (показує) Ось так-так!
ВАНЯ І…
ВАЛЯ І..
АВТОР …і — шубовсть! — у лоно вод!..
Рак падає в річку.
РАК (винирюючи) Ось він, бачив же!, город!..
За сценою чується довгий сміх.
АВТОР Там над ним, на дні ріки…
ВАНЯ Насміялися Линки,
Коропи та Карасі…
ВАЛЯ Насміялися усі!
АВТОР Ну а з реготу В'юна
По городу й де луна
Й досі…
ВАНЯ (показує) Ось так: ха-ха…
ВАЛЯ (показує) Ось так-так: ха-ха-ха!
АВТОР З того реготу…
ВАЛЯ …з тих слів…
АВТОР Рак…
ВАНЯ …як Мак…
АВТОР …почервонів!
Сміх припиняється, а Рак натягує на себе червону мантію.
ВАНЯ (здивовано) Почервонів?..
ВАЛЯ (здивовано) Почервонів?!
ВАНЯ З того реготу?
ВАЛЯ З тих слів!
Рак повністю закривається червоною мантією.
АВТОР Це було. Сам бачив як
Розцвітав у річці Мак…
ВАНЯ Мак?..
ВАЛЯ Мак?!
АВТОР Це – було! Сам бачив як…
ВАНЯ (заперечливо) Біліберду нам не плети!
ВАЛЯ (заперечливо) Забрехався, хлопче, ти!
АВТОР Ось так…
ВАЛЯ Та ось не так!
ВАНЯ Не цвіте у річці Мак.
ВАЛЯ В нашій річці плавав…
РАЗОМ Рак!
МЕТЕЛИКИ ПЕРШОГО ВСЕСВІТУ
Книга 1, розділ 3; (Міні-сценки для дитячого садочка)
ДИТСАДІВСЬКИЙ РОЗМОВ-ляль-НИК
ХЕРСОНСЬКИЙ БАТОН
(Два хлопчики і дівчинка)
— Куди їдеш ти?
— В Херсон.
— І що купиш ти?
— Батон.
— Лише батон. Так мало-мало…
— А інше все купляє мама.
ХРУМКА
(Два хлопчики і дівчинка в дитячому садку)
— Хрумка-хрумка-хрумкотів…
— Що давали, все поїв.
— Не давали—також хопнув!
— Ви ж дивіться, щоб не лопнув!
— Бо, якщо він лопне, діти..
— Хто тут буде хрумкотіти?
СЛОН І ХЕРСОН
(Два хлопчики розповідають третьому)
— У Херсон приїхав слон…
— Й залишився у Херсоні?
— На пероні.
— Й досі тут?..
— Не знає як
Добираться в Гідропарк
БОГАТИР
(Хлопчик та дві дівчинки)
— Богатир – я!
— Знайте скрізь.
— Скільки він…
— Скільки я…
— Ніхто не з"їсть!
БЕЛЛИН БИК
(Два сільські хлопчики підходять до дівчинки)
— Белла, бачили, яка…
— Пасти вигнала бика!
— Бик… телятко це – не бик!
— Він і битися не звик!
— Підійди. Побачиш зразу.
— Я?.. Спішу… Я іншим разом…
— А мене
не буцне?!
ХОМСТВО
(Дитячий садок; хлопчик, що їсть, і дві дівчинки)
— Я – Хома
— Він – хом'ячок?
— Батько – я…
— Це – твій синок?
— І що це означає?
— Що це значить?
— Навчаю хом'ячка хом'ячить!
ЖМУРКИ
(Шість дітей, котрі потроху розбігаються)
— Ти, Раю,
втечи до сараю;
— А Вадима
заховаймо за дверима;
— Два Володі –
на городі;
— А ти,Петю,
будеш тут стояти…
— Щоб йому,Василю,
не казати…
— Де не треба
нас шукати!
СИР НА БУКСИР
(Звуковий фон: заводиться машина; хлопчик їсть бутерброд)
— А цей сир
ти не візьмеш
на буксир?
— Тату,
а мені це
не багато?
— А що скаже мама?
— Аби не мало!
ПЕРСОНА З ХЕРСОНА
(Три дівчинки;звуки вокзала)
— Ця персона…
— Не з Херсона!
— Величава,наче пава…
— Що,Полтава?
— Ні,Лубни.
— Не вони…
— Каховка?
— Замовкла!
— Із Херсона
ця персона!
ОСЕЛ
(Дві мами та хлопчик)
МАМА ОЛЯ: Ледве-ледве донесла...
ТІТКА ПОЛЯ: Та кого ж?!
МАМА ОЛЯ: Його. Осла!
ТІТКА ПОЛЯ: Тільки вийшла на дорогу
МАМА ОЛЯ: Подивись на ліву ногу,
Не дитина — маята...
КОСТИК: Мамі напишу листа:
Не осел я!
ТІТКА ПОЛЯ: Ослик…
КОСТИК: I не ослик..