У сірім колі вони цвітуть,
Неясний обрій далеких мрій,
Безбарвна, тиха і довга путь.
Дивлюся в далі – душа болить,
Така неясна туманна даль,
Дивлюся в душу – вона летить,
Як сіра птиця – німа печаль.
І сіра птиця – душа моя —
Мене печально у даль стремить,
А я, безвольний, безцільний я
Стискаю менти, хвилюю мить…