Спорт у Берліні

Влизько Олекса

(Сторінки із щоденника берлінського спортсмена)

27 лютого. Був на верхогонах у Штравсберґу. Поставив у букмекера 100 марок на спадкоємця крови Гамблетоніяна й Мамбріни, — прегарного коника "Фатерлянда".

Перед першим заїздом випив у буфеті три ґляси брантвайну та з'їв кілька бутербродів із шинкою.

"Фатерлянд" на початку поводився досить добре.

Але під кінець цей нещасний кляйдесдаль, — будь прокляте його ім'я й моя голова, — здав перед тракененом "Гансом".

Довелося дати 50 марок одному з банди "Завжди Вірних", — авансом за підрізування сухої жили в "Ганса".

Не вигоріло. — "Ганс" прийшов перший, "Завжди вірний" зник з 50-ма райхсмарками невідомо куди.

Я збігав до стійл і подивився на ноги "Ганса". Всі сухі й мокрі жили на місці. Може це й краще, бо вдруге поставлю на нього.

А втім, — розтрощив разом з іншими банкрутами статую Гіподамії та її батька Еномая, — царя Пізи в Еліді, що стояли при вході на гіподром.

Поліцай-президія прислала автокоманди нападу. Я втік.

1 березня. В райхстаґу запитання з правого крісла: — Чи відомо міністрові внутрішніх справ, що комуністи чинять опір панівній державній владі? Чи відомо, що комуністи 27 лютого вчинили погром на гіподромі в Штравсберґу? Чи відомо, що вони забили його величність короля Еномая та його найяснішу дочку принцесу Гіподамію, які користуються з нашої гостинности, а значить і з права недоторканости в нашій прегарній дорогоцінній (голос з місця: — а репарації?) ... дорогоцінній, — підкреслюю, — країні, в нашому любому Дойчляндові? Що гадають робити з приводу подій у Штравсберґу міністер внутрішніх справ та міністер закордонних справ?

Підголосок з місць соціял-демократів: — Чи відомо...

З лав комуністів: — чути сміх.

В льожі представників преси: — гомеричний регіт. Репліки: "Ну й ну!", "ой помру!", "Ги-ги-ги!", "Ха-ха-ха!", "Ги-ги... ги... попотами!"

Льожі чужоземних представників: — дипкорпус звільняє місця in corpore.

Голова: — дзвонить і закликає до тиші.

Скандал: з ґалерії лунає голос школяра: — Мамо, пан учитель говорив, що Еномай і Гіпопотамія давно окачурились, ще тоді, як мого дідуся не було й живого, і чоловічки тільки но встигли видумати бога і по вулицях не ходило котів і собаків. Чи це правда, мамо?

Мама: — Цссс... там унизу сидять вумні люди, Гансику, вони знають більше ніж пан учитель!..

Школяр: — Мамо, хіба вони вумні, — а чому в них такі маленькі голови і без волосів?

Мама: — Цссс... цить!

Голова: — просить сторожу з'ясувати, яким чином на засідання райхстаґу попадає плебс, а також вивести школяра, маму й комуністичного депутата від третьої виборчої округи Руру.

В залі пекельний галас.

В лавах правих: — злобний шепіт біля постаті, що внесла запитання, — "ви абсолютний дурень, — ми вас виключимо з партії, Дон-Кіхот ви нещасний, що ви наробили!"

Абсолютний дурень: — демонстративно пориває з партією й виходить з залі.

Шум. Сміх. Скандал.

Офіціоз міністерства внутрішніх справ уміщує звістку про подію в райхстаґу без коментарів. "Форвертс" запитує, чому соціяль-демократи, що завжди стояли на сторожі моральности, не внесли запитання міністрові освіти щодо вчителя, який у німецькій школі серед білого дня навчає дітей про штучність походження бога, а також робить натяки на походження людей, зокрема вогезів, кімврів, тевтонів, швабів та інших, не від нібелюнґів, а від котів і собак. "Роте Фане" містить статтю про новітню подорож Гуліверову по кулуарах райхстаґу, та про його зустрічі там з йеху та гуігнгнмами...

Щодо мене, — то, на мою думку, архітект Шінкель в жодному разі не побудував би райхстаґу, коли б знав про глупоту депутатів, які згодом будуть засідати в цій споруді зоологічного йолопства.

13 березня. Був на верхогонах з перешкодами у Карлхорсті. Поставив 150 марок на прегарного кохляні "Насредина", що йшов під жокеєм Карлом Ґелеґенхайтом.

Всі шанси були за. — "Насредин" випереджав на один метр всіх суперників. Бездоганно взяв бар'єри, але, — за три метри до фінішу злякався німецького республіканського прапору, став дибки й, збивши Ґелеґенхайта з сідла, розтрощив йому руку. Я був серед тих, що допомогли нещасному Ґелеґенхайту підвестися з маніжної жорстви й добили його на місці.

4 травня. Був у Гоппеґартені. Не ставив на жодну шкапу. — Була підозра, що всі рисаки — "мохрен-копфи". Зробив цілковито правильно. — Хоча біг був гарний, але, коли призова кандидатка англонорманка "Ґретхен" брала передостанній бар'єр, — під нею вибухнуло 400 грам динаміту. Кобила й жокей розлетілися в шматки. Я ніякого відношення до цього не маю.

У третьому заїзді четверо коней впало каменем на місці. — У них перерізали зацікавлені особи сухі жили на ногах кишеньковими ножами. До старту першим прийшов йоркшир "Адюльтер", що змагався сам з собою.

Натовп розтрощив гіподром, забив 13 жокеїв, одного директора й двох букмекерів, які не встигли зникнути заздалегідь. Я при цьому був поміркований.

3 червня. З'їздив крафтомнібусом у Штеґліц. Сьогодні тут відбулися на трекові в 500 метрів фантастичні перегони на вдосконалених "м'ясорубках".

Власне, перегони відбуваються не між окремими рекордсменами, а між фірмами, які продукують ці "м'ясорубки" для Німеччини. — Кожен полигач у перегонах має "м'ясорубку", відмінної від інших системи та фірми, й дістає від останньої категоричну директиву довести свою камнедробарку, систему, фірму, що спродукувала цю пекельну машину та її, — фірми, — дивіденди до повного переможного кінця, чи то пак, — фінішу, —хоч би це пахло другим Верденом або Каповським путчем. Маючи при собі подібні завдання, — кожний з рекордсменів, що бере участь у перегонах, — вживає гасла Дона-Ініґо Льопеца де-Рекальдо Лойоли, а саме: — "Здобуваючи райхсмарки, — не гребуй засобами!"

Я сів на місцях для банківських клерків, вертгаймівських дівчат та аматорів "Форвертса". Поруч мене двоє божевільних небезпечного для мене вигляду. А втім, — за ненормальність їхнього душевного стану не ручуся. Розмова, що вони її провадять, є типовий зразок для надзвичайно таємничих масонських фраз, які перед тим, як залетіти до вуст відвідувачів вельодрому, — мабуть пройшли всі перипетії згущення своєї істотности в словесному сепараторі ґетевських відьом на Брокені.

— ... А я вам повторюю, що в нумера четвертого шатуни сім!

— Ґут! — Його фірма дурна, як бундесрат, бо в нього короткі ноги. — Він пропаде у фінішному спурті! — На шатунах сім він не обгонить і тірольське теля! — Йому потрібні шатуни п'ять з половиною! Взагалі я не ставлю на нумер четвертий і нещасних п'яти пфенігів! Ха!

— Дозвольте, — звідки ви взяли короткі ноги?

— Ха! Він стоїть поруч з Фріцем Брамберґом і в нього колінця ледве доходять колін останнього!

— Пас! — Викиньте з голови свій гопфен! — Нумер четвертий стоїть на першій стьожці, а Брамберґ на другій! — Ви не взяли до уваги нахилу треку й говорите про короткі ноги!

— Гм... так!.. Але однаково нумер четвертий пропаде, завдячуючи своїм однотрубкам! — Він заколеться з ними в напівфіналі, коли піде на колесі у Фріца Брамберґа. Це ж його давня звичка йти за найсильнішим конкурентом, в надії, що той винесе його на останню фінішну рівну! Ха!

— При чому тут заколювання й саме на колесі в Брамберґа? — Ви хочете сказати, що четвертий нумер дасть заперти себе в коробочку?!

— Можливо! — Коробочка трапиться тому, що Фріц Брамберґ у змові з нумером третім! — Обидві фірми ввійшли в контакт проти машини четвертого. Вони й замордують його коробочкою, навіть на той неможливий випадок, коли він не заколеться! Але моя мова саме йшла про заколювання, як про таке! — Невже ви думаєте, що при невдачі з коробочкою, — у Фріца Брамберґа знову не вистачить циндри в кишені світера?! — Ха!

— Це буде найжахливіший кросинґ! — Брамберґа буде за таку річ дискваліфіковано на ввесь час перегонів!

— Єрунда! — Суддя наперед одержує солідний куш! Ха!

— Не вірю! Коли це трапиться, — я розгромлю ввесь вельодром!.. До речі, — погляньте!

Клерк, якому я дав наймення "Ха", та його партнер, що їхню розмову свіжа людина вважала б за розмову двох божевільних, припинили свої таємничі суперечки, бо відбувся старт першого заїзду.

Я негайно поставив 20 марок і під кінець змагань ввійшов у курс усіх коробочок, заколювань, спуртів, сидінь на колесі, серій, напівфіналів, фіналів, ґітів та інших головокрутних термінів, що вживаються на вельодромах.

Мої 20 марок безнадійно загинули: — в останній мент, перед фіналом, — фірма шостого нумера запропонувала Брамберґові за провал рекорду сто тисяч марок, пачку акцій і членство в правлінні фірми.

Шостий нумер через цей — своєчасно зроблений — ґешефтик прийшов перший до фінішу.

Четвертий заколов на циндрі свої тендітні шини — однотрубки, під час відсиджування на колесі у Фріца Брамберґа.

Третій просто вибухнув у повітря. — Конкурентка-фірма поклала йому під сідло нітрогліцеринову капсулю.

Другий попав у коробочку, що створили шостий і п'ятий нумери посеред фіналу.

Сьомий загубив заздалегідь тукліпси, що хтось попсував, і почав ковзати по чистих стальних педалях, не маючи сталої підпори для підошов.

Решта сумісників у перегонах була звалена в загальну кучугуру восьмим нумером. — Він мав з невідомої примхи вільний хід у своєму велі й на початку фіналу, коли в ногах сталася спазма сухих жил, на нього наскочив одинадцятий, що йшов за ним по стьожці.

Одинадцятий упав навпоперек треку й збив усіх, що йшли позад нього.

Коефіцієнт: — зламано одну руку, три ноги, чотирнадцять з половиною пальців та вибито, як корок, одно ребро, не рахуючи того, що в переможця стався струс мозку від овацій.

Так закінчилися перегони на спринтерах.

Почалися змагання на стайерських велях за лідерами мотоциклістами.

Тактика лідерських перегонів була нескладна в порівнянні зі спринтерськими. Вельо-теорія говорить, що лідер відповідає за заїзд головою, а стайєр ногами.

Все так і відбулося. — На першому ж віражі в лідерів відлетіли голови, а в стайєрів ноги. — Суддя визнав це за взаємний кросинґ і дискваліфікував героїв заїзду.

Їм не свербіло від цього вирішення.

Другий заїзд.

Перший прийшов стайєр Адольф Спаш. Прийти не першим він не міг. — Лідер стайєра Людвіґа Клянка зробив перед фінішем розрив, а коли Клянк знову сів на ролика — було запізно.

1 2