До цієї хати,
Порівняла нас неволя
Та залізні ґрати.
Будем торби лаштувати
В далеку дорогу.
Будем бруком маршувати
Та нога у ногу.
Набирають паровози
Гарячої пари.
Розійдемось, розвіємось,
Як ті чорні хмари.
Хто на південь, хто на північ,
А хто аж до сходу.
Будем їхати ночами
З ранку й до заходу,
А там далі пароплави,
Дехто на підводах,
А хто плавом на човниках
У Сибірських водах.
Той на вільне, той в концтабір
У лісах і горах.
Місця буде всім доволі,
У диких просторах.
Будем жити й працювати,
Виглядати долю,
Щоб нас знову повернули
На вільную волю.