Така втома…
Далечінь, що сон дитячий…
Мрійно-млосний…
Небо – леді кучерява та прозора,
що востаннє на піано гра Бетховена…
Та Bravissimo під ритм гармоній б’є поклони…
Небо – леді.
А земля сліпець, старчиха, з костурмою…
В лахмах, дранті – та з собакою.
Переливає переливом місць воду…
Така втома.