Схиляються вінички вівса.
Вийду вечором на ґанок
Спостерігати звичайні чудеса.
Над отарою холоне спека,
Росами забрязкали колоски.
Відчиняється світлая Мекка
Для пілігримів тоски.
Наповняються чарки медами,
Запашними краплями вин —
Ідуть у блакитні брами
Причастники світових таїн.
І в мої у липові барильця
Наливає вечір запашні меди…
Відчинилися малі ворітця,
І хтось сказав мені: йди!