Ще твої я поцілунки…

Василь Атаманюк

Ще твої я поцілунки
На устах гарячих чую,
А твої обійми душу
Ще хвилюють молодую.

Серце в грудях ще стукоче,
Мов сполохана пташина,
А в крові жаги й любові
Ще бушує хуртовина.

Ах, вогонь ти, моя люба,
Вся із полум’я і страсти,
Як солодко, щасно, хмільно
У твої обійми впасти!

На момент одним горінням
Душі нашії займуться,
І два тіла в пал шалений,
В чар один хмільний зіллються.

Ах, вогонь ти, моя мила,
Небезпечно жартувати.
Та в твоїх палких обіймах
Хочу – чуєш! – умирати.

Ах, ще твої поцілунки
На устах гарячих чую,
Ще й тепер твої обійми
Мучать душу молодую…