До Галичини

Василь Атаманюк

Хіба зберу тепер я сльози
На перехрестях тих доріг,
Куди твій син їх порозносив
І де твій біль вогнем горів?

Хіба в піску тепер сипкому
Знайду знесилені сліди
Тих, що верталися додому
І не вернулися туди?

Хіба вкладу в химерну пісню
Твою скорботу мук і втрат?
Словам у строфах стане тісно,
Як і тобі за тінню ґрат?

Хіба зберу тепер я сльози,
Хіба складу тепер пісні,
Щоб розбудити бунту грози
І помсти розпалить огні!