своє цвітіння
І яблуку дай
зрозуміти достиглість
власну…
Гріховній планеті –
свою непорочність
зоряну…
Народжена в сорочині
туманів іще не ядерних,
Вона і понині вірить
У всякі людські гаразди
У Погорільцях і Тампере,
Провінціальнім Онтаріо
І там,
де навіть віра людська
На волосинці єдиній тепліє.
…Дай квітці відчути
своє цвітіння
І яблуку
дай зрозуміти
достиглість власну…
Гріховній планеті –
свою непорочність
зоряну…
Аби не змаліла
пташина мала
в польоті,
Аби велетенському лайнеру
Не переставала світити
Крихітна цятка сигнальна
Аби не зазнала зради
Квітка коханих усіх
Люби-мене-не-покинь.