За стіною плакало горе,
А бездушність чекала ліньки,
Щоби сліз тих пролилось море.
За стіною любов вмирала,
Вся сповита безжальним лихом,
А байдужість холодне рало
Запускала у душу стиха.
За стіною печаль стогнала
І святешну свічу задула,
А брутальність м'язами грала,
До грудей приставляючи дуло.
За стіною витекли очі,
Спорожнілі від зір дощенту...
...Боже милий, сльоза жіноча
Невже, наче дрібна монета?