Місяць срібноликий
Зачепився рогом
За вершок осики.
Розлилось довкола
Акварельне плесо
Й світ підперезало
Білим перевеслом.
Мовби наречена,
Під промінням чистим
Задзвеніла осінь
Пожовтілим листям.
А над тихим звором
На траву присіла
Пізнім подорожнім
Ладканка весільна.